ВИКЛИКАЙЗАМІРНИКА РОЗРАХУЙВАРТІСТЬ
  • +38 044 332 3021
  • +38 095 095 0685
  • +38 097 777 3021
  • +38 093 198 8915
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

ЗІ СВЯТОМ БОЖОГО ВОЗНЕСІННЯ!

З ПАСХОЮ СВЯТОЮ!

 

Хай Боже Всіх оберігає, дає здоров”я, сил, миру в Україні!

В кожній родині!

Всім людям віри, надії, любові!

Колектив компанії Рідня

 пластикові вікна компанії рідня

ІСТОРІЯ СВЯТКУВАННЯ ПАСХИ

Празник Христового Воскресіння має ще такі назви: Свято Пасхи, Велика Неділя Пасхи, а найбільше поширена назва цього свята – Великдень.

Слово “пасха” означає (з єврейської мови) “перехід” і “ягня”. Свято Пасхи святкували на спомин визволення вибраного народу Божого з Єгипетської неволі.

Для християн Пасха – це символічний дворазовий перехід Ісуса Христа: від життя до смерті й від смерті до життя.

Перший перехід – сумна “Хресна дорога” Ісуса Христа. Другий – Воскресіння радісне й торжествуюче.

Тиждень від Квітної Неділі до Великодня називається “страсним тижнем”.

Великий Четвер перед Великоднем називають ще Чистим Четвергом. На подвір’ях, у будинках, на цвинтарях прибирають, готуючись до Святого Дня. В цей день, як написано в “Біблії”, Христос терпів тяжкі муки. Він у терновому вінку ніс хрест на гору Голгофу, де Його розіп’яли:

“Хрест на плечі накладають,
Б’ють, катують, попихають.
Серед крови, серед поту
Спас іде вже на Голгофу” –

сумно й болісно співається у Великодній пісні.

У Четвер в церквах служать Літургію, читають про страсті Христові при запалених свічках, які люди самі приносять, а після відправи всю дорогу несуть їх запаленими додому. Ці свічки бережуть дім від грому й блискавки.

Дуже вирізняється обряд Богослуження у Велику П’ятницю. В стихарах змістовно передають муки й смерть Господа нашого. Правиться в церквах утреня і вечірня Великої П’ятниці та Великої Суботи, в яких підкреслюється строга Божа справедливість, безконечна Божа любов і милосердя Боже до нас, грішних.

Невід’ємною складовою частиною обряду є Плащаниця – кривава історія спасіння роду людського. Плащаниця – це простирало, в яке завинули мертве Тіло Христа, коли Його клали до гробу:

“Благородний Иосиф, з дерева знявши Пречисте Тіло Твоє, Плащаницею чистою обвив, і пахощами покривши, у гробі новім положив”, – співається в тропарі Великої П’ятниці на вечірній і на утрені Великої Суботи.

У нашого народу Свята Плащаниця у великій пошані, у почитанні та любові. У Велику П’ятницю всі постять і з великою побожністю приступають до цілування Святої Плащаниці.

П’ятниця – це день трауру на спомин про страждання Христа.

До Святої Плащаниці приступають на колінах від вхідних дверей церкви. Перед і після цілування Плащаниці віддають три доземні поклони зі словами: “Протерпів Ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!”

Коло Божого Гробу (Плащаниці) є у нас гарний звичай – виставляти варту з молодих хлопців або старших людей у ніч з п’ятниці на суботу.

КВІТНА НЕДІЛЯ

У Квітну Неділю
Всі до церкви йдуть,
Гілочки вербові
Святити несуть.

Сьогодні святкує
Моя Україна,
У святій пошані
Вербова лозина.

Вона сповіщає,
Що лише за тиждень
Будем святкувати
Пресвятий Великдень.

Вигуки веселі
Чути тут і там:

“За тиждень – Великдень” –
Б’є галузка: бам!..

Квітну в нас Неділю
Звуть іще Пальмова.
У цей день в пошані
Гілочка вербова.

пластикові вікна компанії рідня

НАРОДНІ ЗВИЧАЇ СВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОДНЯ

В українського народу побутують чудові звичаї та традиції, які передаються з покоління до покоління.

Упродовж пасхальних днів періодично дзвонять церковні дзвони:

Дзвони дзвонять величаво, всіх до церкви звуть…
Йдуть у Божий Храм дорослі й діточок ведуть.

Дзвони дзвонять – це знак перемоги життя над смертю.

Дуже важливим ритуалом Великодня є благословення та освячення їжі – Божих земних дарів. Святочне одягнені дорослі та діти, з кошичками в руках, вкритими вишитими рушниками, поспішають до церкви, щоб освятити Великодню їжу:

І дорослі, і малі до церквиці йдуть,
У кошичках святкових святити несуть.

Дуже величаво, з церковними співами проходить дійство освячення дарів. Люди стають у коло біля церкви, священик кропить Великодню їжу свяченою водою, яку їстимуть після Великодньої відправи. Святкове снідання проходить, урочисто й побожно.

І де б хто не побував, де б не проживав, а на Великодній сніданок завжди поспішав. Далека й близька дорога вела і веде дітей до батьківського порога. З давніх-давен в Україні побутує прекрасний християнський звичай – на Великдень снідати в колі сім’ї.

Родина за столом збирається і святочне дійство так розпочинається: батько родини ділить свячене яєчко на стільки частин, скільки присутніх снідає (залишають на тарілці для тих, хто відійшов у вічність із сім’ї), зі словами благословення яєчко роздає й промовляє:

– Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров’ям на многії літа. Щоб нас усіх під свій покров взяла Божа Матінка Свята. Дай же Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати.

Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце має чудодійну силу – зародка нового життя. Яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдятьпаску й усе, що приготували на свято.

пластикові вікна компанії рідня

Традиційно на Великдень усією родиною йдуть на цвинтар. Несуть паску і крашанки, щоб поділитися Воскресною радістю.

На другий день Великодніх свят (понеділок) у моєму селі Чайковичі Самбірського району Львівської області священик із церковним братством йде на цвинтар і відправляє молитви над гробами померлих і кропить свяченою водою зі словами переможної слави: “Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував”.

Люди йдуть на цвинтар, щоб відправити поминальну молитву над гробами своїх рідних і близьких. Ця традиція живе в нашому народі, бо ми маємо пам’ятати свій рід, шанувати пам’ять про тих, хто був і хто відійшов від нас, щоб мати життя вічне.

На Великодні свята поширені крашанки та писанки. У Велику Суботу батьки разом з діточками розфарбовують яєчка різними орнаментами, і під час Великодніх свят обдаровують одні одних словами: “Христос Воскрес!”

Українські писанки розповсюджені по всьому світі, де перебувають українці. І ми знаємо, що українці в Канаді спорудили величний пам’ятник українській Писанці. Десятиметрова писанка красується багатьма барвами і нагадує поселенцям з України про свій далекий край.

Писанко чудова,
різнокольорова,
ти стоїш над світом
у величі, красі.
Тебе споглядають,
тебе прославляють
Божі люди світу
І на Небесі.

Особливий вияв пасхальної радості Великодня відбито у гаївках – величальних піснях. Після відправи Пасхальної Літургії наступного дня (понеділок) молодь разом зі старшими водили біля церкви гаївки. Співали, прославляли й раділи новому життю вічності.

Кожна місцевість має свої традиційні слова гаївок, веселих забав. У моєму селі побутують гаївки й забави, які я записала зі слів жительок села Ганни Іванчак і Михайлини Мундур із подання Марії Тимкович.

Я пам’ятаю веселі забави біля церкви на Великдень, як ми одразу після відправи, а потім після обіду йшли до церкви та водили гаївки до пізнього вечора. З-за плинності часу призабулися слова, але ми вдячні тим людям, які їх пам’ятають і передають нащадкам.

Я дуже хотіла б, щоб ця чудова традиція (дуже призабута в селі) у нас відродилася, і кожна дитина, молода людина вивчила для себе, для своїх дітей, а діти передали нащадкам, бо народна творчість дуже багата й різноманітна. І кожний має пам’ятати, нагромаджувати безцінне надбання свого народу.

Істочник “Весела Абетка”

Людмила Гуменюк
Google
Текст на даній сторінці є першоджерелом . Авторські права захищені

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

ЗАЛИШИЛИСЯ ПИТАННЯ?
Замовте дзвінок і наш менеджер зв'яжеться з Вами
ЗАМОВИТИ ДЗВІНОК